Нотаріальна палата України здійснила правову експертизу законопроєкту № 3618 від 09.06.2020 «Про рієлторську діяльність в Україні» – як такого, що суттєво втручається в процедури відчуження та передачі в оренду об’єктів нерухомості. В результаті аналізу законопроєкту НПУ констатує, що законопроєкт № 3618 не може бути прийнятий у запропонованій редакції та потребує ґрунтовного доопрацювання. Про це повідомляє прес-служба НПУ.
У повідомленні зазначається, що НПУ визначило низку загрозливих положень законопроєкту № 3618.
Зокрема, законопроєкт обмежує права власників самостійно розпоряджатися належними їм об’єктами нерухомого майна. Пропонується закріпити обов’язковість здійснення операцій з нерухомістю виключно через рієлторів – така норма порушує Конституцію України, Цивільний кодекс України, оскільки обмежує право власності особи та погіршує її становище.
У НПУ вважають, що запровадження монополії рієлторських послуг на ринку нерухомості та відсутність альтернативи фактично позбавить власників їх невід’ємного права здійснювати відчуження або передачу в найм (оренду) належного їм нерухомого майна.
Обов’язкова вимога створення нового майданчика у вигляді «сайту об’єктів нерухомості, які реалізуються», за словами експертів, є монополізацією рієлторських послуг та спричинить безпідставне фінансове навантаження на громадян.
У НПУ підкреслюють, що не може обмежуватися право власника вільно розпоряджатися своєю нерухомістю шляхом встановлення обов’язкової умови для його реалізації у вигляді платного внесення до Єдиної інформаційної бази даних відомостей стосовно об’єкта нерухомості (його частини) та формування та реєстрації інформаційного паспорта об’єкта нерухомості.
Індивідуальний реєстраційний номер інформаційного паспорта об’єкта нерухомості в Єдиній інформаційній базі даних не може бути істотною умовою договору, оскільки не відповідає ознакам такої умови (не передбачається досягнення сторонами згоди), а необхідність присвоєння номера пов’язана виключно з рекламою об’єкта нерухомості.
Покладення обов’язку на власника платно отримувати інформаційного паспорта об’єкта нерухомого майна є неприпустимим.
При цьому законопроєкт не містить виключень для операцій з довічного утримання, міни, іпотеки, оренди пайової землі, для індивідуальних продажів, для дрібних договорів тощо, тобто вимога обов’язкового залучення рієлтора стосується навіть тих операцій, суть яких не потребує залучення додаткових посередників. Отже, навіть члени сім’ї не зможуть без залучення рієлтора здійснити обмін між собою належної їм нерухомості.
Надання суб’єкту рієлторської діяльності права проводити некерований та об’ємний збір інформації через прямий доступ до державних реєстрів та через рієлторські запити (зі статусом обов’язкових для виконання усіма підприємствами, установами та організаціями) відкриває поле для небаченого шахрайства та рейдерства у загальнодержавних масштабах.
У НПУ зауважили, що на сьогодні існує достатньо спеціалізованих реєстрів (Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Державний земельний кадастр тощо), які містять інформацію про нерухоме майно, тому дублювати її не лише не потрібно, але й вкрай небезпечно.
Особливу увагу НПУ звертає на невідповідність задекларованої мети та фактичного змісту законопроєкту № 3618, в якому відсутні положення щодо будь-якого державного регулювання та хоча б мінімальної участі держави у нагляді за сферою надання рієлторських послуг, не визначені відповідальні державні органи, які здійснюють відповідне державне регулювання та їх повноваження.
Тому НПУ закликає направити законопроєкт № 3618 на доопрацювання з метою захисту конституційних прав та законних інтересів громадян.
Водночас на Офіційному інтернет-представництві Президента України триває збір підписів петиції щодо доопрацювання законопроекту №3618 «Про ріелторську діяльність в Україні». Наразі петицію підтримало більше 3000 осіб. Підписати петицію можна за посиланням.
Прокоментуйте першим