Оренда – один з найпростіших способів розв'язання проблеми відсутності власної житлоплощі. І орендарю в цей період доведеться платити не лише орендну плату, чого він, звісно, постарається уникнути. У деяких випадках додаткові витрати можуть бути поділені між власником нерухомості та квартиронаймачів.
Питання, яке хвилює більшість орендарів і орендодавців: «на чиї плечі повинні лягти додаткові витрати, пов'язані з житлом». Так, хто ж платить за новий диван, чиїм коштом відбувається фарбування стін і хто оплачує послуги ЖКГ – розберемося докладніше.
Договір – основа відносин
Як і багато разів до цього, ми наголошуємо на необхідності укладення договору. Відносини між квартиронаймачем та орендодавцем регулюються окремими статтями Цивільного кодексу України. Але для того, щоб вимоги нюансів оренди були дотримані, важливо оформити відповідний договір. Усні домовленості найчастіше правоохоронними органами не беруться до уваги. У вас на руках має бути договір оренди, де в письмовому вигляді прописати всі фінансові нюанси взаємин між сторонами.
Зрозуміло, кожен випадок оренди квартири унікальний. В одних випадках власник житла буде готовий йти на поступки та брати на себе необхідні витрати на свою нерухомість. В інших – сприймати в штики будь-яку спробу орендаря перекласти на нього фінансові питання.
Обговорюйте все фінансові умови заздалегідь. І якщо під час першого перегляду ви не підняли це питання, то до підписання договору про оренду або остаточного переїзду, варто це проговорити та зафіксувати на папері. Постарайтеся продумати всі можливі варіанти подій. Частіше за інших між орендарем та орендодавцем виникають суперечки на предмет оплати:
- комунальних послуг;
- поточного ремонту квартири;
- форс-мажорів;
- капітального ремонту.
Якщо ви не зафіксували фінансові вимоги на папері – у орендодавця є всі підстави не платити або й взагалі вимагати звільнити квартиру, якщо підписаного договору оренди немає. Наявність договору зможе захистити орендаря від раптового виселення тощо.
Комунальні послуги
Оплата житлово-комунальних послуг – невіддільна частина проживання як у власній, так і в орендованій квартирі. І для цієї категорії витрат є два варіанти:
- власник сам платить за ЖКП. Тоді усереднена сума або показники згідно з квитанціями щомісяця просто додаються до наявної орендної ставки;
- орендар платить за ЖКП. Квартиронаймач отримує квитанції, знімає показники лічильників і самостійно оплачує комуналку. У деяких випадках довгострокової оренди (більше одного року) власник переоформляє на орендарів особові рахунки квартири.
Житлово-комунальні послуги так чи інакше оплачує орендар. І це логічно, тому що саме мешканці споживають воду, опалення та електрику. Крім того, зустрічаються варіанти в залежності від конкретного орендодавця:
- квартиронаймачі повинні оплачувати весь перелік послуг ЖКГ;
- квартиронаймачі повинні оплачувати лише лічильники, включивши фіксовану плату за обслуговування прибудинкової території та вивезення сміття в суму орендної ставки.
Лічильники та їх обслуговування
Якщо індивідуальні лічильники не встановлені, спожиті послуги нараховуються за нормативами, які найчастіше вище, ніж реальне споживання. Нерідко власнику встановлення такого устаткування зовсім не вигідне. Наприклад, при прописаній одній людині або наявності субсидії. Орендарю такий момент найкраще заздалегідь з'ясувати.
Найчастіше, власники не встановлюють лічильники через небажання витрачати зайві гроші. І квартиронаймачу в цьому випадку доведеться проявити всі навички переконання і дипломатії, щоб переконати орендодавця встановити обладнання коштом орендної плати та донести плюси такого рішення. Жодних законних обґрунтувань для цього немає.
Складніше питання – хто сплачує за обслуговування або встановлення лічильників. Це обладнання вважаються майном власника квартири. І послуги з їх повірку повинні покладатися на орендодавця, якщо інше не прописано все в тому ж договорі оренди.
Додаткові житлові послуги
Сюди можуть входити послуги:
- зв'язку (телефон, інтернет);
- домофон;
- консьєрж;
- охорона;
- паркінг та інші.
Від частини послуг орендар має право відмовитися і не оплачувати. Наприклад, якщо йому вистачатиме інтернету від мобільних операторів або за відсутності особистого автомобіля. Але якщо квартиронаймач користуватиметься всіма подібними додатковими послугами, то їх доведеться оплачувати в повному обсязі.
Поточний ремонт і форс-мажори
Орендар перед заселенням зобов'язаний перевірити справність меблів, сантехніки та побутової техніки. У разі їх раптового виходу з ладу (чайник не вмикається, диван не розкладається, бачок на унітазі підтікає) про безкоштовний ремонт або заміну з власником квартири буде досить складно домовитися.
Найкраще заздалегідь обговорювати можливість і нюанси купівлі додаткових меблів або побутової техніки. Варіанти можуть бути такими:
- оплата таких покупок власником – наявність додаткових зручностей робить житло привабливішим для орендарів і стане доказом для підняття орендної ставки;
- оплата 50/50;
- купівля коштом орендної плати;
- оплата орендарем, але з наступним вивезенням куплених речей після виїзду.
У разі ламання наявної побутової техніки або меблів, ст 819 Цивільного кодексу України передбачає лагодження за кошти квартиронаймача, якщо інше не вказується в договорі. Сюди відносяться вихід з ладу змішувачів і сантехніки в цілому, меблів і побутової техніки. Але ви завжди можете домовитися заздалегідь і обговорити варіанти з орендодавцем.
Капітальний ремонт
Що стосується капітального ремонту, він, згідно із законодавством України, повинен бути сплачений орендодавцем. Все та ж 819 стаття Цивільного кодексу України стверджує:
«Капітальний ремонт житла, переданого у найм, зобов'язаний здійснювати наймодавець, якщо інше не встановлено договором».
І навіть якщо орендар вирішить зробити ремонт своїм коштом, без відома власника (і його згоди) це буде незаконно. Так, зміни зовнішнього вигляду, переклеювання шпалер або заміна підлогового покриття можуть привести не до подяки господаря квартири, а до розриву договору і стягнення застави з орендаря.
Ремонт, як і будь-які видозміни квартири, повинні бути чітко прописані в договорі, про що ми вже неодноразово говорили. Деякі власники можуть бути проти навіть перестановки, тож і про це важливо домовитися заздалегідь.
У договорі ви зможете також вказати, що орендодавець забезпечує працездатність всієї техніки, незалежно від причини її виходу з ладу. Подібне частіше практикується в житлі еліткласу. Або ж домовитися про те, що орендар робить ремонт в квартирі коштом майбутніх орендних платежів, таке частіше зустрічається в економваріантах.
Прокоментуйте першим