Мінрегіон спростував міфи законопроєкту щодо реструктуризації заборгованості за ЖКП Назад

Мінрегіон спростував міфи законопроєкту щодо реструктуризації заборгованості за ЖКП

Мінрегіон провів пресбрифінг та роз’яснив основні положення законопроєкту щодо реструктуризації заборгованості споживачів за спожиті житлово-комунальні послуги.

23 червня в Мінрегіоні відбувся онлайн пресбрифінг заступника Міністра Наталії Хоцянівської щодо основних положень законопроєкту №3613 «Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку погашення заборгованості споживачів з оплати житлово-комунальних послуг». Цей законопроєкт викликав чималий інтерес у спільноти, тому Мінрегіон вирішив розвіяти деякі міфи щодо реструктуризації заборгованості за послуги ЖКГ. Про це повідомляє прес-служба Мінрегіону.

Українців хочуть змусити реструктуризувати борги за ЖКП

Як зазначила Наталія Хоцянівська, тема погашення заборгованості населення за ЖКП виникла давно, але досі не мала моделі вирішення. Сьогодні ж, є можливість розпочати роботу щодо врегулювання цього питання, враховуючи інтереси усіх сторін: держави – споживачів – підприємств.

Законопроєктом №3613 передбачено запровадження обов’язкової реструктуризації заборгованості населення (якщо заборгованість перевищує суму, визначену Урядом за кожним видом житлово-комунальних послуг, станом на 01.10.2020) терміном до 5 років при умові, що загальна сума платежів (поточних та платежів по погашенню реструктуризованої заборгованості) не повинна перевищувати 25% доходів для субсидіантів і 20% – для пенсіонерів та інших осіб, які отримують будь-які види соціальної допомоги. На споживачів, які уклали договір про реструктуризацію заборгованості поширюється діючий порядок нарахування субсидій на оплату житлово-комунальних послуг для оплати поточних платежів.

Також ним запроваджуються певні тимчасові обмеження до боржників з оплати за житлово-комунальні послуги. Зокрема, за рішенням суду може бути обмежено право виїзду за межі України, керування транспортними засобами, користування зброєю, полювання.

У разі не укладання договору реструктуризації та несплати поточних платежів, заборгованість, що утворилася станом на 01.10.2020, стягується за рішенням суду. Заходи, які можуть бути застосовані до боржника, визначаються Законом України «Про виконавче впровадження».

Наталія Хоцянівська також розвіяла міфи, якими вже встиг обрости законопроєкт. Зокрема, міф, що за борги забиратимуть квартиру. Бо за Законом України «Про виконавче провадження» передбачено, у разі, якщо сума, яка підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати (станом на 01.01.2020 це 94 460 гривень), звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється;

Другий популярний міф – обов’язково забиратимуть 50% заробітної плати. За рішенням суду може бути утримано 50%, але до суду можна і не доходити, а обмежитися договором реструктуризації

Третій міф – у першу чергу постраждають малозабезпечені верстви населення. Не постраждають. Малозабезпечені верстви населення користуються субсидією. Крім того, законопроєкт передбачає наявність Комісій на місцевому рівні, де розбиратимуться з можливостями оплати послуг та погашенням боргів.

Ще один міф – реструктуризуватимуться надумані борги. У разі незгоди з сумою боргу, споживач звертатиметься до Комісій на місцевому рівні, де розбиратимуться з питанням боргу. Крім того, якщо споживач впевнений у своїй правоті він може звернутися до суду у будь-який час.

Наталія Хоцянівська додала, що також не дійсна інформація про заборону щодо виїзду за кордон, користування транспортними засобами та зброєю, яка почне діяти одразу з прийняттям Закону.

Прокоментуйте першим

Додати коментар до статті