Як 10 тисяч ошуканих київських інвесторів зможуть отримати своє довгоочікуване житло, хто допоможе українській молоді нарешті вирішити квартирне питання за допомогою нових законів? Про це та багато іншого в інтерв'ю "КіевVласть" розповів народний депутат, екс-глава державної будівельної корпорації "Укрбуд" Максим Микитась.
Афера в шість "Еліта-Центрів"
KV: Нині тільки й розмов, що про гучні кримінальні справи стосовно будівництв Анатолія Войцеховського. Тисячі людей ризикують залишитися без обіцяного їм житла. Чи можна говорити, що катастрофа вже неминуча, а нам залишається лише спостерігати за її розвитком? І чи зможе ринок новобудов оговтатися від такого серйозного удару?
Максим Микитась: Звичайно, що склалася навколо об'єктів "Укогруп" ситуація не може не викликати занепокоєння у інших учасників ринку. Адже забудовники-аферисти б'ють по репутації всіх будівельників. Якщо один великий гравець починає грати не за правилами, довіру ризикують втратити і всі інші.
Тим більше, перспективи вимальовуються не веселі. За даними Київської міськдержадміністрації (КМДА), без житла можуть залишитися близько 10 тис. інвесторів. Тільки вдумайтеся - це в шість разів більше числа постраждалих внаслідок афери "Еліта-Центру"!
Ще один важливий момент, який розкрився, коли справам дали хід, - непрозорість відносин в будівельній сфері, можливість піти обхідним шляхом. Виявляється, поки один забудовник чесно проходить експертизи, отримує дозвіл на проведення будівельних робіт, і вже потім заводить робітників і техніку, другий може самовільно "застовпити ділянку", стаханівськими темпами збудувати кілька поверхів, а вже потім відстоювати законність будівництва через суд.
І ми ж все прекрасно розуміємо, що компетентні органи роками були в курсі ситуації, але нічого не робили. Корупційна складова в наявності.
KV: Так що ж буде з будівництвами Войцеховського? Де поставити кому в словосполученні "зносити не можна добудувати"?
Максим Микитась: Це багато в чому залежить від гнучкості місцевої влади та державних органів, їх готовність йти на поступки в ім'я здорового глузду і розглядати кожен проект індивідуально. Наприклад, якщо будинок побудований незаконно, але відповідає всім технічним вимогам і нормам безпеки - чи варто його "консервувати", позбавляючи сотні ошуканих сімей житлоплощі, за яку вони заплатили?
Про знесення я взагалі не говорю - примус забудовника може затягнути процес на довгі роки. У влади ж для знесення немає ні коштів, ні до кінця зрозумілого механізму. Надто вже недосконала законодавча база, щоб можна було швидко і ефективно вирішувати такі болючі питання.
З іншого боку, добудувати теж можна далеко не завжди.
Воскресити будівництва можна
KV: Але ж ви неодноразово заявляли, що забудовники повинні братися за чужі недобудови. У мерії, до слова, вже подейкують про залучення інших забудовників.
Максим Микитась: Біда в тому, що одного бажання або досвіду тут недостатньо. Навіть якщо керівник підприємства сам прийде в Київраду і скаже: "Я готовий закінчити проект", це мало що змінить. Так, корпорації "Укрбуд" вдалося всього за пару років закінчити чотири чужих недобудови ( "Лісовий", "Парк-хол", "Горький", "Артеміда" і "Герцен-Парк", - KV).
Але важливо розуміти, що ці об'єкти від першого до останнього дня будувалися законно, і часто будівництво зупинялося через банальні проблем з фінансуванням. І навіть в цих умовах воскресити будівництва було дуже непросто. Доводилося переробляти проекти, закривати величезна кількість юридичних питань, окремо працювати з кожним потерпілим інвестором.
Тому якщо хтось і візьметься за чужий недобуд, то, природно, вибере той, який будувався на законних підставах. А таких об'єктів вистачає - тільки по Києву півтори сотні. І навіть серед них не всі можна добудувати. Жодний розсудливий керівник не змусить підприємство працювати собі в збиток, а по деяких об'єктах, як не крутись, не вийде навіть вийти в нуль.
Читайте: Столичні недобудови: як потрібно вирішувати проблему
Ситуація з проектами "Укогруп" може виявитися ще складніше. Частина з них побудована з кричущими порушеннями будівельних норм. Як туди заселяти людей, якщо жити в цих будинках просто небезпечно? У таких випадках вже навряд чи вийде щось зробити.
Якщо ж єдина проблема у відсутності дозвільних документів, надія залишається. При індивідуальному підході завжди є шанс знайти рішення, якийсь законний шлях. Хоча завдання це не з легких. Якимось одним розпорядженням питання не вирішити, а насильницьке "узаконення" незаконного будівництва - це дуже небезпечний прецедент.
З іншого боку, ігнорувати проблему теж не вийде, так що роботу належить провести дуже серйозну. Плюс треба якось "заманити" забудовників. Це, як я бачу, можливо тільки при пропозиції якихось поступок з боку влади - в питаннях пайового внеску, допомоги з підключенням до мереж і т.д.
KV: Ви часто говорите, що чинна законодавча база недосконала і потребує доопрацювання. Наприклад, в питанні того ж згаданого вами пайової участі. Але з вересня ви вже самі зможете займатися законотворчістю в парламенті. З чого конкретно збираєтеся почати, який комітет пригледіли? Деякі позаочі вже встигли охрестити вас "будівельним лобістом".
Максим Микитась: Якщо людина хороша в якійсь справі, то йому нема чого звертати з обраного курсу. Я впевнений, що найбільш корисними буду на тому місці, де зможу максимально ефективно застосувати свої професійні навички.
Я дійсно збираюся брати участь у розробці законопроектів, пов'язаних з будівництвом. Але моє завдання полягає не в тому, щоб полегшити життя забудовникам, а в тому, щоб навести порядок в галузі, встановити чіткі, прозорі і зрозумілі механізми роботи.
Тому, якщо комусь зручно зараховувати мене до якогось "будівельного лобі", я не проти. Аби не забували, що моє лобі - це вся будівельна сфера в цілому, яка продовжує жити і тягнути економіку навіть у кризу.
Читайте: Ольга Балицька: "Новий Порядок розрахунку пайової участі відбере у депутатів право роздавати забудовникам знижки"
Я вважаю, що потрібно якомога швидше починати вирішувати проблему забезпечення наших громадян житлом. Тому буду активно працювати над законопроектами щодо субсидування, будівництва соціального житла, молодіжного кредитування.
Крім того, на мене сподіваються жителі Чернігівщини, які обрали мене народним депутатом. Тому у мене на порядку денному ще розвиток дорожньої сфери області та транспортного сполучення в сільських районах.
Обійдеться без сюрпризів
KV: Але ми добре знаємо, що імплементація законів - справа вкрай неквапливе. Куди цікавіше дізнатися, що чекає будівельників в найближчому майбутньому, особливо в контексті постійних скандалів.
Максим Микитась: Зрозуміло, що будь-які великі скандали кидають тінь на галузь і не сприяють її розвитку. Але у нас взагалі чомусь давно прийнято демонізувати будівельні компанії незалежно від законності їх діяльності, а слово "забудовник" придбало негативний зміст.
Ситуація для цивілізованого Заходу, на який ми всі рівняємося, абсолютно неймовірна. Я не уявляю, щоб, скажімо, в Німеччині хтось узяв в облогу будівництво, яке ведеться з повним пакетом дозвільної документації. У нас же це норма, та ще й депутати підключаються.
Їх би запал - так в творче русло. Нагадати б їм, що будівництво століттями стояло у витоків здорової та успішної економіки. Будівельник - він же не тільки сам заробляє, він ще і дає роботу десяткам фахівців з інших галузей. Від виробників будматеріалів, будівельної та побутової техніки, меблів до дизайнерів інтер'єрів, ріелторів та технічних фахівців. Перерахувати всіх просто неможливо.
Читайте: Максим Микитась: будівельний бум у Києва ще попереду
Тому нормальний розвиток будівельної галузі - це прогрес всього суспільства. А останні місяці і без того були для наших будівельників не дуже успішними - після різкого сплеску купівельної активності в 2014 році, пов'язаної з бажанням вкласти стрімко знецінюються гривні в нерухомість, попит на житло серйозно впав і довгий час тримався на досить низькому рівні. Тільки зараз ринок перестає лихоманити, і він починає потрохи вирівнюватись.
KV: Чи означає це, що зміниться ціна квадратного метра? Чого чекати покупцям?
Максим Микитась: На якісь серйозні зміни я б не розраховував. Ринок житла нехай і стабілізується, але економічна ситуація в країні як і раніше залишається дуже непередбачуваною. У багатьох наших співвітчизників помітно знизився рівень доходів, і попит на житло все ще занадто малий, щоб будівельні компанії намагалися підвищити ціни.
З іншого боку, опускатися вартості квадратного метра теж вже нікуди - забудовники і так закладають в ціну самий мінімум. Так що тим, хто все ще сумнівається, я раджу не затягувати з покупкою житла: дешевше вже не буде, а нерухомість завжди надійніше тендітної національної валюти.
Прокоментуйте першим