Глобальні кризи сильно впливають на наш світогляд і спосіб життя. Економічні труднощі 2008 року загнали нас в рамки виживання. Є таке філософське висловлювання: «працювати, щоб жити або жити, щоб працювати» – так ось з того часу робота стала для більшості сенсом життя, головним фокусом. Відповідно, що в нього не потрапляло, просто розмивалося. Про це розповів «НВ Бізнес» видавець журналу «Заміська нерухомість» Валерій Захаров.
Заміська нерухомість, про яку я хочу сьогодні розповісти, теж не пройшла фокусування, тому що важливо було бути більш мобільними, знаходиться в центрі міста, в гущі подій.
Трансформація заміського будинку
У дев’яностих-нульових масово будували великі багатоповерхові палаци, площею 200−500 метрів, в яких є все. Причому такий підхід був притаманний як домівкам економ-, так і преміум класу – просто виконання і наповнення відрізнялося за якістю і вартістю.
Потім люди зрозуміли, що будинок – це дороге задоволення, його потрібно обслуговувати, ресурси коштують великих грошей, а фінансове становище непередбачуване. Так і почалася плавна мінімізація площ. Так само підвищилися вимоги до енергозбереження, експлуатації та автономності.
І ось сьогодні, через майже 30 років розвитку ринку, прийшло розуміння, що в будинку головне — це не його площа, а функція, яку він виконує.
Попит поки не накрутив ціни
Якщо в 2008 році було кілька сотень заявлених котеджних містечок, з яких розвинулися менше половини, то сьогодні близько 200, куди входять умовні містечка, що складаються з декількох будинків, об'єднаних спільним парканом. За останні 12 років нових масштабних проектів практично не будувалося, відповідно існуючі проекти, що розвивалися, і маленькі проекти на 5−10−20 будинків повністю покривали невеликий попит.
Але ось настав карантин, і всі захотіли виїхати за місто. Коли люди розібрали всі орендні котеджі і залишився дійсно неліквід за космічними цінами, стало зрозуміло, що в довгостроковій перспективі раціональніше купити будинок, ніж його орендувати. Але і тут є проблеми з вибором, тому що якісних пропозицій на ринку практично немає.
Незважаючи на всю популярність заміського житла в цьому сезоні і стрімкий злет цін на оренду, вартість продажу будинків поки не виросла. За 30 років на ринку накопичилося багато різного житла. І якщо орендувати, причому швидше за все тимчасово, можна якийсь завгодно будинок, то купувати хочеться вже «правильний».
Так що ж відбувається з цінами? З одного боку, є покупець, який хоче купити, з іншого боку є продавець, який ще більше хоче продати, тому що швидше за все продає він цей будинок вже не один рік, а то і всі дванадцять. За цей час будинок морально застарів і не відповідає сьогоднішнім вимогам до архітектури, інженерії та планувальних рішень. Тому і ціну не піднімає – аби продати.
Виходить, що незважаючи на попит, розумні продавці ціну не накручують. Насправді ринок продажу заміської нерухомості тільки починає своє зростання. Але незважаючи на те, що ми зараз на низькій ціні, я б не радив поспішати з покупкою. Уже восени ми побачимо старт продажу нових котеджних містечок – і звичайно, вибір буде великим, тому не варто поспішати.
Прокоментуйте першим