54% українців мешкають у перенаселеному житлі Назад

54% українців мешкають у перенаселеному житлі

Голова правління Держмолодьжитла Сергій Комнатний повідомив, що 54% українців зараз мешкають у перенаселеному житлі. У країнах Європи цей показник становить в середньому 7%.

У Міністерстві розвитку громад і територій України відбулися публічні консультації щодо розробки Концепції державної політики. Характеризуючи стан житлової сфери в Україні, Сергій Комнатний, голова правління Держмолодьжитла, наголосив на одній з найбільших перепон розвитку – застарілості чинної законодавчої бази у житловій галузі, зокрема Житлового кодексу УРСР 1983 року, та діючої Концепції зразка 1995 року. Застаріле законодавство не дає змоги впроваджувати низку сучасних інструментів регулювання ситуації в житловій сфері. Про це повідомляє прес-служба Держмолодьжитла.

У повідомленні зазначається, що 54% українців зараз мешкають у перенаселеному житлі, тоді як у Великій Британії, Франції, Німеччині цей показник становить в середньому 7%. Також майже 40% сімей живуть в умовах, коли на одного мешканця припадає менша за санітарну площа житла (менше за 13,65 кв. м).

За 5 років доступним житлом забезпечать 50 тисяч сімей

На 70% житловий фонд в Україні складається з побудованого ще за СРСР, у 1960-1980 роки, житла. У відносно новому житлі (збудованому після 90-их років) мешкають лише 11% населення. При цьому 7,5% житлового фонду, а це 75 млн кв. м – за офіційними даними – зовсім непридатні для проживання.

Проблема забезпечення житлом українців поглибилась внаслідок появи таких категорій громадян, як внутрішньо переміщені особи та учасники АТО/ООС. Іншими проблемами є застарілі комунікації, актуальна загроза комунального колапсу, низька енергоефективність будівель.

За словами Сергія Комнатного, однією з найголовніших проблем є неможливість більшості громадян отримати доступ на ринок житла без бюджетної підтримки. Держмолодьжитло протягом 2019 року забезпечило доступним, достатнім і достойним житлом 1647 сімей, але таких обсягів недостатньо. Тому є потреба пошуку стабільних, визначених та закріплених в правовому полі джерел фінансування житлових програм.

Прокоментуйте першим

Додати коментар до статті