Серійні будинки – масове житло, побудоване за типовими проєктами. В Україні таку нерухомість переважно зводили в другій половині минулого століття з метою урбанізації. Завдяки серійності знижувалася собівартість квадратного метра, будівництво велося швидше. Ця нерухомість відрізняється простотою й відносною доступністю, популярна на вторинному ринку до цього часу.
Серед поширених типових проєктів минулого століття трапляються досить вдалі, що задовольняють потреби сучасної сім'ї, але є і незручні для проживання. В основному це пов'язано з нераціональними плануваннями, тісними кухнями, санвузлами, неактуальними технологіями будівництва. Розглянемо поширені незручні серії будинків, які зводилися в великих містах України.
Хрущовки відносяться до морально й фізично застарілого житла. У цих квартирах всіх серій тісні кухні квадратурою до 6 кв.м, маленька житлова площа в цілому, прохідні кімнати, незручні об'єднані санвузли, стелі 2,5 метра. Тут з самого початку були поганими теплоізоляція та звукоізоляція, а зараз вони ще й вичерпали ресурс.
В Україні хрущовки частіше представлені серіями 1-464, 1-480, 1-438 та кількома їх модифікаціями з незначними відмінностями. Але навіть серед них є фаворит та аутсайдер. Найкращою стала 438 версія, але від неї швидко відмовилися з причини високих затрат на будівництво у порівнянні з двома іншими. Середньою стала 480 серія, а найгіршою можна вважати 464 з наступних причин:
- вузький крок поперечних опорних конструкцій, що спричинило обмеження перепланування;
- тонкі холодні зовнішні стіни 35 см;
- планування прохідними, вузькими кімнатами;
- тісний передпокій, санвузол, кухня;
- компактні сходові майданчики;
- низька якість покрівлі, перекриттів.
Сьогодні це житло можна вважати незручним. І якщо конфігурацію квартир в серіях 480 та 438 ще можна поміняти, зробити студію, позбутися від прохідних кімнат, то в 464 в основному вийде перебудувати хіба що санвузол.
Помилково такі будинки також відносять до хрущовок. Але це вже поліпшене житло з 9 поверхами. Воно взяло свій початок від поширеної 464 серії п'ятиповерхівок. Навіть на 70-ті роки серія 1-464А-20 досить швидко визнана неліквідною, й у Києві її будували лише протягом 3 років. Хоча за цей час встигли звести досить багато таких будинків на Нивках, Шулявці, Солом'янці, Дарниці.
Від зведення будинків цієї серії відмовилися з причини нераціональності місць загального користування – вони займають досить велику площу, знаходяться в центрі будівлі, тому спроєктовані без вікон. Це незручно під час експлуатації та в контексті пожежної безпеки. Інші недоліки 1-464А-20:
- шість квартир на поверсі незручного планування з маленькими кухнями;
- тонкі, холодні опорні стіни товщиною 35 см;
- слабкі шатрові перекриття;
- плоска м'яка покрівля з малим терміном служби, погана теплова та гідроізоляція;
- малий крок поперечних опорних стін та неможливість перепланування.
Це морально застарілі панельні будинки. Далі серія була модернізована до дванадцяти поверхів 1-464А-51 ... 54. Але зрештою єдине, що тут стало краще – це з'явилися вікна на сходовому майданчику, а сама нерухомість стала функціональнішою.
Будували будинки серії КТ в 70-80 роки. Зовнішні стіни тут не опорні й виконані з керамзитобетону. Внутрішні стіни залізобетонні 0,14-0,16 м. Перегородки зведені з гіпсобетонних панелей.
Відносно конфігурації квартири можна вважати хорошими, але в контексті експлуатаційних якостей є проблеми:
- поганий захист від вологи, протікання в місцях стиків, грибок;
- висока звукопровідність;
- необхідність утеплення;
- обмеження в контексті перепланування.
Для створення комфортних умов за сучасними показниками ці панельні багатоповерхівки потребують удосконалення.
16-поверхові панельні будинки БПС прийшли до Києва як аналог невдалої московської серії II-57. І, хоча українські інженери допрацювали її, позбавивши від основних недоліків – порушених норм пожежної безпеки в під'їздах, самі квартири залишилися не кращим варіантом:
- всі стіни опорні, а значить не можна зробити перепланування;
- висота стель складає 2,5 метра;
- низька теплоізоляція й висока звукопровідність;
- невеликі кухні 7-9 кв. м з нераціональним косим балконом;
- незручні вузькі коридори.
У ранніх версіях будинків можуть зустрічатися панорамні вікна на всю стіну, а також газові плити.
У пізніших версіях з кінця 70-х років газ прибрали у зв'язку з невідповідністю нормам безпеки. Панорамні вікна в цих будинках також замінили на звичайні для зменшення втрат тепла. Варто відзначити збільшену площу кухні в порівнянні з іншими типовими серіями. Тому тут можна знайти свої плюси.
Це вже сучасніший варіант типової великопанельної забудови. На початок будівництва в середині 70-х років ці будинки вважалися прогресивними. Налічували від 5 до 10 поверхів. Їх активно зводили в 80-х та 90-х роках минулого століття. Це був попередник порівняно комфортної 134 серії.
Панельне житло з 2,6-метровими стелями. В основному дво- й трикімнатні квартири. Однокімнатні лише з країв секцій – одна на поверх. Недоліки серії:
- невеликі кухні 7,5-8,5 кв.м, вузькі коридори до 6 квадратів;
- необхідність у додатковому утепленні та звукоізоляції;
- тісний роздільний санвузол – в деяких однокімнатних квартирах об'єднаний з сидячою ванною;
- обмеження в переплануванні з причини малого кроку опорних стін та внутрішнього опорного каркаса.
Особливо незручні тут популярні зараз однокімнатні квартири й не завжди комфортні трикімнатні. А найневдалішою можна вважати модифікацію 96 серії 151-96 або 151-96к – спеціально для Києва. Це будівлі з малогабаритними квартирами – малосімейки. Тут в одній секції на поверсі відразу 13 квартир – на всіх передбачено 1 ліфт.
Орієнтуючись на ці основні проблеми серійної забудови, ви зможете підібрати вдале й зручне вторинне житло серед поширеної типової нерухомості.
Враховуйте також ціновий діапазон та рік будівництва, адже серія 96 в порівнянні з хрущовкою здається ідеальною. Але жоден з варіантів не може конкурувати з сучасною забудовою з причини енергоефективності, практичності новіших матеріалів і технологій.