Приватизована квартира належить до приватної власності особи, й після смерті власника вона, як і решта майна, стає частиною спадщини.
Процедура прийняття спадщини й частка в приватизованій квартирі, на яку може претендувати спадкоємець, відрізняються в залежності від сімейного стану померлого та інших обставин:
- проживання спадкоємця зі спадкодавцем або окремо;
- наявність заповіту;
- вік, ступінь споріднення спадкоємців тощо.
Розглянемо детальніше.
На прийняття спадщини виділено шість місяців. З урахуванням того, проживав спадкоємець разом з померлим чи ні, порядок дій в цей період може відрізнятися.
Спадкоємець проживав зі спадкодавцем
У разі проживання спадкоємця з померлим прийняття спадщини відбувається автоматично. Але має бути підтвердження факту проживання разом – реєстрація за тією ж адресою, довідка з ЖЕКу, ОСББ.
Щоб прийняти спадщину в цьому випадку, звертатися до нотаріуса з відповідною заявою в виділений шестимісячний термін необов'язково. Досить після закінчення цього періоду оформити успадковану квартиру у свою власність.
Важливо, якщо ви проживали зі спадкодавцем, та відмовляєтеся від прийняття спадщини, наприклад, на користь третьої особи, то в виділені пів року потрібно подати письмову відмову.
Спадкоємець не проживав зі спадкодавцем
Якщо спадкоємець проживав окремо від померлого й бажає вступити в спадок, він обов'язково повинен подати нотаріусу або уповноваженому органу заяву про це. Зробити це потрібно в шестимісячний термін після відкриття спадщини.
Не подавши заяву в зазначений термін, ви втрачаєте право на спадщину. Відновити його можна буде лише в суді, довівши поважну причину, за якої ви не подали заяву раніше. Наприклад, перебували за кордоном або не знали про смерть родича. Крім того, скористатися таким правом після закінчення шестимісячного терміну можна, якщо на це дадуть згоду інші особи, що прийняли спадщину.
Спадкування приватизованої квартири після смерті власника залежить від наявності заповіту.
За заповітом
В разі спадкування за заповітом житлова площа переходить тому, хто вказаний в документі. Під виняток потрапляють неповнолітні спадкоємці або непрацездатні вдова чи вдівець. У статті 1241 Цивільного кодексу (ЦК) зазначено, що такі особи обов'язково отримують щонайменше половину частки спадщини, належної їм за законом, незалежно від того, хто вказаний в заповіті.
Важливо, що обов'язкова частка спадщини не тягне за собою описані в заповіті обтяження та обмеження.
Документи для спадкування за заповітом:
- свідоцтво про смерть;
- довідка про причину смерті;
- паспорт та код спадкоємця;
- підтвердження права власності на житло;
- заява;
- оцінка нерухомості (для випадків, що підлягають оподаткуванню).
За законом
Якщо померлий не залишив заповіт, в спадок вступають за законом. Скористатися правом на спадщину можуть родичі найближчої черги:
- перша – діти, батьки, подружжя;
- друга – рідні брати, сестри, дідусі, бабусі;
- третя – дядьки, тітки;
- четверта – інші члени родини, що проживали разом зі спадкодавцем більше ніж п'ять років до його смерті.
Спадкоємці кожної наступної черги можуть успадковувати житло в разі відсутності ближчих за спорідненістю претендентів, або якщо всі вони відмовилися від своєї частки. Наприклад, брат може успадкувати квартиру лише в разі відсутності у померлого дітей, чоловіка або дружини й батьків.
Документи на спадкування за законом:
- свідоцтво про смерть;
- паспорт та код спадкоємця;
- свідоцтво про народження спадкоємця;
- підтвердження права власності на квартиру;
- заява;
- оцінка нерухомості (для випадків, які підпадають під оподаткування).
Спадкоємці далі другої лінії сплачують податок в розмірі 5% від вартості за оцінкою та 1,5% військового збору. Тому в такому випадку потрібна ще й довідка про оцінку нерухомості. Спадкоємці до другої черги включно від податків звільнені – оцінка нерухомості для них не потрібна.
Документи подаються нотаріусу з оплатою його послуг та держмита в розмірі двох неоподатковуваних мінімумів – воно становить 34 грн.
Незалежно від того, складався заповіт чи ні, половина житлової площі може вважатися власністю чоловіка або дружини померлого. Це визначають на підставі документів про право власності. Такий порядок регламентований рекомендаціями, що стосуються нотаріальних дій.
У разі визнання права чоловіка або дружини на частину майна, ця особа просто оформляє у власність свою половину приватизованої квартири, і лише її решта йде у спадок.
Проте чоловік або дружина є ще й спадкоємцем першої черги, тому може претендувати на спадкування решти або частки житла, що належить до спадщини.
Чоловік або дружина можуть також відмовитися від присвоєння належної їм частини житла на підставі того, що житлова площа була приватною власністю померлого. Для цього нотаріусу подається відповідна заява. Але така частка не піде на користь спадкоємців, адже вона не вважається спадщиною.
Нюанси успадкування приватизованої квартири в більшості випадків пов'язані з тим, що таке житло є власністю відразу кількох людей. Це обумовлено тим, що під час приватизації житлову площу оформляють спільною сумісною власністю кількох членів родини.
Тому в разі спадкування приватизованої квартири після смерті співвласника дотримуються таких порядків:
- Незмінність частки померлої особи Після смерті одного зі співвласників приватизованої квартири, його частка в житлі не може бути змінена навіть в суді. Частки всіх співвласників вважаються рівними, за винятком випадків нерівномірного поділу житлоплощі за договором відповідно до статей 370 й 372 ЦК.
- Спадкування часток Якщо померлий мав лише частину квартири, то і в спадок переходить виключно ця частина, а решта житлової площі лишається за колишніми власниками. Під виняток потрапляють випадки, коли квартира була повністю у власності однієї людини.
- Нема потреби визначати частку Законом регламентовано, що під час оформлення спадщини встановлювати частку померлого співвласника в приватизованій квартирі в суді не потрібно. Вона за замовчуванням вважається такою ж, як і частки інших власників, якщо інший її розмір не встановлено договором між співвласниками. У разі наявності такої угоди, частка встановлена ним.
Виходить, після смерті співвласника приватизованої квартири успадкування відбувається відносно частини житла, раніше закріпленої за померлим, і така частка не змінюється. В разі виникнення суперечок щодо розміру успадкованої частки квартири питання вирішують в суді.