Під час укладання договорів купівлі-продажу, оренди нерухомості, купівлі квартири в іпотеку, інших угод щодо майна, сторони хочуть мати гарантію, що особа, з якою вони укладають угоду, виконає покладені на неї зобов'язання. Для цих цілей використовують забезпечувальний платіж. Його також іноді називають гарантійним платежем.
Забезпечувальний платіж – це
Гарантійний платіж, який перераховує одна зі сторін до моменту виконання договору, має забезпечувальний характер.
Забезпечувальний платіж вважається інструментом, що гарантує виконання зобов'язань сторонами договору. Найчастіше під ним розуміють наступні види платежів:
- страховий депозит в рамках оренди квартири;
- завдаток у договорі купівлі-продажу;
- пеню і штрафи за договором іпотеки тощо.
Під забезпечувальним платежем також може матися на увазі передоплата за майбутню оренду. Наприклад, компанія зводить будівлю, приміщення в якій будуть здаватися в оренду. Якщо орендар хоче заздалегідь забронювати в ньому площу, і орендувати її після введення об'єкта в експлуатацію, він може укласти попередній договір з орендодавцем і внести забезпечувальний платіж. Ця сума буде гарантією того, що сторони притримаються зобов'язань, обумовлених у рамках попередньої угоди. Далі суму використають як орендну плату.
Ознаки забезпечувального платежу:
- вноситься з метою гарантувати виконання зобов'язання учасниками договору;
- виникає в рамках грошових зобов'язань;
- може застосовуватися до чинних та майбутніх договорів;
- вноситься на користь однієї зі сторін;
- зараховується в рахунок виконання зобов'язань.
Щоб внесена сума виступала як гарантія, а не просто передоплата, її сплачують не в формі авансу, а використовують поняття завдатку. У той час, коли авансова сума повертається платнику у разі розірвання договору, незалежно від обставин, використання та повернення завдатку залежить від того, з вини кого з учасників угоди розривається договір, яких збитків зазнала та чи інша сторона тощо.
Види забезпечувальних платежів та їх відмінності
До гарантійного платежу відносяться суми, які сплачуються як підтвердження виконання зобов'язань сторонами. У статті 546 Цивільного кодексу вказані види забезпечувальних заходів. Частину з них можна вважати забезпечувальними платежами, у тому числі:
Неустойка у вигляді штрафу та пені
Виплачується як компенсація у разі порушення умов договору, наприклад, під час одностороннього розірвання угоди орендарем без відповідного попередження орендодавця. Ця міра забезпечення не передбачає попереднє внесення платежу. Він просто обумовлений в договорі та сплачується у разі порушення угоди. До видів неустойки відноситься штраф і пеня.
Гарантія та страхові платежі
Це спосіб забезпечення зобов'язань за договором із залученням страхової компанії або фінансової установи, що гарантує кредитору виконання зобов'язань боржника. В разі настання страхового випадку, компанія виплачує обумовлену суму кредитору.
Заставна сума
Це сума, надана заставотримачу на період виконання зобов'язань заставодавцем, та повертається після припинення дії договору. У разі порушення умов договору платником застави, ця сума йому не повертається, а йде на покриття збитків заставотримача.
Завдаток під час укладання договору
Сума, передана за договором у рахунок виконання зобов'язань однією стороною перед іншою. Вона забезпечує виконання умов договору. Надання суми в рахунок виконання зобов'язань є основною відмінністю від застави чи авансу. Якщо умови договору порушує сторона, яка сплатила завдаток, угода розривається без повернення суми. А якщо умови порушить одержувач завдатку, він повертає його в подвійному розмірі (ст. 571 Цивільного кодексу).
Забезпечувальний платіж можуть використовувати як гарантію перед укладенням основного договору, так і після його підписання. Наприклад, під час укладання договору оренди як забезпечувальний платіж виступає застава або страховий депозит. Ця сума вноситься вже після того, як в орендаря виникли права і зобов'язання в рамках оренди. Якщо ж це завдаток перед купівлею-продажем квартири, його вносять в рамках попереднього договору. А підписуючи основний договір, ця сума стає частиною оплати за придбаний об'єкт.
Як використовувати забезпечувальний платіж
Таким чином, під забезпечувальним платежем мають на увазі будь-які суми, що вносяться в рамках основного або попереднього договору з метою забезпечити виконання зобов'язань учасниками угоди в майбутньому.
Іноді ця сума, як у випадку завдатку, виступає і як підстрахування, і відразу ж враховується в рахунок зобов'язань. В окремих випадках за певних обставин вона має лише забезпечувальне призначення, наприклад – застава. А в рахунок зобов'язань вона використовується в разі настання обумовлених обставин.
Порядок використання забезпечувального платежу залежить від того, до якого виду забезпечувальних заходів він відноситься. Норми і правила внесення гарантійного платежу, розпорядження ним в разі виконання або розірвання договору для кожного виду окремо прописані в Цивільному кодексі та інших законах.
Щоб дізнатися, як правильно вноситься, використовується забезпечувальний платіж, і як він допоможе вам гарантувати виконання зобов'язань іншою стороною договору, спочатку визначте його вид. Передача забезпечувального платежу проводиться в рамках укладення основного або попереднього договору. Цей документ стане інструментом для врегулювання питань, пов'язаних з розпорядженням внесеною сумою.