Україна має повноцінно інтегруватися до європейської містобудівної стратегії шляхом впровадження європейських підходів і норм у будівництві та містобудуванні. На цьому під час Міжнародного форуму «Креативна Україна» наголосив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.
«Впровадження цих принципів має базуватися на двох ключових цілях. Це забезпечення розвитку людського потенціалу та забезпечення безпеки і комфорту життєвого простору людини. Фактично наші цілі абсолютно співпадають з європейською концепцією BAUKULTUR, основною ідеологією якої є – в центрі містобудування і архітектури є людина, її потреби та інтереси! Ще один важливий аспект - економічна ефективність. Саме синергія культурно-креативних індустрій та будівництва здатні забезпечити мультиплікацію до 9% у ВВП країни», – наголосив Геннадій Зубко.
За його словами, для впровадження культури будівництва та розбудови комфортного простору у всіх громадах України, держава створила як фінансові інструменти, так і нормативно-правові.
«Розробили та впровадили нові ДБН, головна мета яких – це комфорт і безпека громадян. Містобудівний кодекс, мета якого забезпечити громади єдиною та актуальною містобудівною документацією, зробити сферу просторового планування відкритою і прозорою, дати доступ для інвесторів. А також ключові фінансові інструменти: місцеві бюджети в умовах децентралізації і державна підтримка (ДФРР, субвенція на ОТГ, секторальна підтримка ЄС)», – розповів Геннадій Зубко.
Віце-прем’єр-міністр підкреслив, що повноцінний розвиток культури будівництва мають забезпечити також громадська активність та комунікація. Саме за активної участі громади мають прийматися рішення щодо розбудови території. І реформа децентралізації забезпечила всі умови для цього.
Пайовий внесок для забудовників скасують
Також він зазначив, що повноцінно оцінити результати реформи у будівництві можна буде не за рік і не за два. А лише тоді, коли принципи сучасного урбанізму та BAUKULTUR будуть впроваджені у реальних об’єктах чи цілих публічних просторах, розбудованих у громадах. Але, як наголошує Зубко, – це вірний шлях. Свідомі зусилля щодо створення якісного архітектурного простору, який дає людині комфорт, безпеку і добробут, повинні мати пріоритет над короткостроковою економічною вигодою.