Україна – один з планетарних лідерів за частотою і тривалістю аварійних відключень розподільних електромереж. Про це свідчать дані Національної комісії регулювання електроенергетики (НКРЕКП), відображені у індексі середньої тривалості перерви в електропостачанні, показнику SAIDI (System Average Interruption Duration Index), повідомляє nv.ua.
Електромережі, що живлять 16 млн домогосподарств і всю українську промисловість, не витримують сучасних навантажень. Число аварій зростає, а часу на їх усунення потрібно все більше.
У повідомленні зазначається, що в Україні SAIDI – 696 хвилин плюс ще 455 планових відключень. Найближчий найгірший результат у румунів – 290 хвилин і 184 хвилини відповідно. Німецький бізнес позапланово страждає 13 хвилин на рік і планово – 10 хвилин.
«Хоча після реформи ринку електроенергії обленерго і стали називатися операторами системи розподілу (ОСР), мережі новіше від цього не стали. Працюючи на межі своїх можливостей електромережі стають головним гальмом розвитку країни і інвестицій в її майбутнє», – розказав Віктор Круглов, голова наглядової ради видавництва «Ранок».
Він додав, що до друкарні підходять три високовольтні резервні лінії Харківобленерго, але під час негоди гроза вибиває всю подачу електроенергії на підстанцію і друкарня зупиняється.
Гендиректор холдингу ДТЕК «Мережі» Іван Гелюх повідомив, що у п'яти регіонах країни компанія встановила 560 тис. «розумних» лічильників. ДТЕК дистанційно отримує інформацію про реальне електроспоживання, а споживач – можливість користуватися електроенергією вночі з дисконтом у півціни.
У Дніпрі та області, наприклад, ця технологічна радість, що є частиною розумних мереж – Smart Grid, дісталася поки що тільки 15% користувачів ДТЕК, що в українських реаліях абсолютний рекорд, хоча в країнах Євросоюзу цей показник становить 70%.
Підключення до системи електропостачання – одна з найслабших ланок в українському діловодстві. У свіжому рейтингу Doing Business, який щорічно публікується Всесвітнім банком, Україна зайняла 128-е місце зі 190 можливих у цій технологічній номінації.
Інвестпрограми з оновлення мереж, які затверджує НКРЕКП, найбільш низькобюджетні в Європі. Наприклад, в Латвії на модернізацію 1 км мережі в тариф закладають $1 тис., а в Україні – $250.
Крім того, в поточній моделі регулятор дозволяє операторам розподільчих мереж в межах цієї мізерної інвестпрограми витратити на лічильники не більше 15%, на модернізацію, яка передбачає побудову цифрової інфраструктури і купівлю спецтехніки для аварійних бригад - до 10%. Решту 75% слід витратити на латання дірок в старих мережах і зрідка на будівництво нових. І що найважливіше, все це йде врозріз із заявленою урядом стратегією на глобалізацію українського енергоринку.