Українське податкове законодавство за останні роки зазнало серйозних змін. Проведена центральними органами влади реформа торкнулася оподаткування комерційної нерухомості в новобудовах і вторинному фонді. До чого готуватися власникам торгових центрів, малих архітектурних форм і подібних по призначенню приміщень?
Хто платить податок на комерційну нерухомість?
Комерційною нерухомістю називаються будь-які об'єкти нерухомого майна, які використовуються для комерційної діяльності з подальшим отриманням постійного доходу. До цієї категорії відносяться:
- торгові центри та магазини;
- ресторани;
- будівлі спортивного і промислового призначення (крім цехів);
- медичні центри;
- комерційні склади та гаражі;
- офісні будівлі та багато іншого.
Кого коснутся законодательные изменения в налогообложении?
При цьому не повинні платити податки:
- сільгосп споруди, що використовуються за прямим призначенням;
- представники малого та середнього бізнесу, в користуванні яких є нежитлова нерухомість;
- недобудовані об'єкти та інші.
Від чого залежить рівень податкової ставки?
Згідно з новим податковим законодавством, податок на комерційну нерухомість вважається місцевим, тому з 2014 року всі кошти зы сплати даного обов'язкового збору надходять на рахунки місцевої громади. Також органам місцевого самоврядування (сільські, селищні, міські ради) делеговані повноваження щодо встановлення податкової ставки. При розгляді цього питання вони керуються двома основними параметрами:
- тип нежитлового нерухомого майна;
- місце розташування об'єкта в межах населеного пункту.
Без урахування таких умов, від яких залежить прибутковість власників комерційної нерухомості (престижність району, кількість клієнтів та інше), існує ризик, що такий обов'язковий збір стане непосильною ношею для більшості потенційних платників податків. При цьому в українському законодавстві чітко не врегульовано порядок поділу населеного пункту на зони або сектора для диференціації податку на комерційну нерухомість, тому дане питання залишається виключно в компетенції органів місцевого самоврядування.
У більшості випадків найбільш високий розмір обов'язкового платежу встановлюється для такої нерухомості:
- офісні будівлі;
- готельні комплекси;
- концертні зали, розташовані в центральній частині населеного пункту;
- торгові центри.
Місцеві органи самоврядування в різних регіонах України своїми постановами по різному визначили класифікацію об'єктів, власникам яких необхідно платити податок, наприклад:
- у Вінниці і Харкові ставка залежить від місця розташування і типу об'єкта;
- у Києві ставка не залежить від місця розміщення будівель, враховується тільки тип об'єкту;
- у Житомирі податкова ставка для фізичних осіб залежить від мети використання, а для юридичних – від зональності;
- у Львові ставка залежить тільки від місця розташування об'єкта.
Розмір податкової ставки
Згідно з останніми змінами в Податковому кодексі, збільшилася верхня межа ставки податку. Тепер вона становить 3% від мінімальної заробітної плати, яка законодавчо встановлена на 1 січня звітного року (для 2016 року вона становила 1378 грн). Тому максимальний розмір податку для сплати власниками нерухомості в поточному році - 41, 34 грн / кв. м. При цьому податкова ставка вважається рівною 0% до прийняття відповідного рішення місцевими органами самоврядування (міський виконавчий комітет, обласна адміністрація та інші).
Цей обов'язковий платіж нараховується державною податковою інспекцією за місцем реєстрації платника податків. Відповідне письмове повідомлення приходить в період з травня по липень, а якщо цього не відбулося, але власник підпадає під дію податку, то необхідно самостійно звернутися до відповідних державних контролюючих органів.