Ипотечные страдания

Українцi не мають змоги виплачувати захмарнi кредити — банки тиснуть i погрожують виселенням iз куплених квартир. Нинi iпотечний кредит для бiльшостi його власникiв, наче страшний сон.

Поделись новостью с другом:
Поделись новостью с другом:

Платити його без затягування паскiв удається одиницям. А «грудна жаба» (квартири ж, гляньте, як подешевшали!) тисне, напевно, на всiх. Як тепер гасити борги, розписанi до пенсiї, коли грошей ледь вистачає на найнеобхiднiше?

Країною крокує безробiття, долар став грошовим «делiкатесом», а зарплати страждають на дистрофiю. А банки, як на зло, мають гарну пам’ять i не хочуть забувати про виданi кредити.

Експерти, тим часом, запевняють: примусової «депортацiї» боятися не варто. А ось зi здоровим сном i «бездефiцитним» сiмейним бюджетом доведеться–таки попрощатися.
Врятуй квартиру... канiстрою бензину

Сiмферопольська родина Володимира та Джемiлi Юрманових вiдтепер живе у постiйному страху — вони бояться втратити свою квартиру й опинитися разом iз дiтьми на вулицi. «Рiч у тiм, що ми взяли кредит пiд заставу квартири, грошi вклали на розвиток бiзнесу — на купiвлю товару, — розповiдає, нервово стискаючи руки, Джемiля. — Але так сталося, що на ринку, де ми торгували, влаштували пожежу, i ми втратили все, що мали. Якийсь час ми платили кредит, ходили в банк i просили: будь ласка, призупинiть нашу кредитну лiнiю, бо ми зараз не можемо платити.

Але банк на поступки не пiшов. А тут ще й ця криза... Платити зовсiм немає чим. У нас у всiх масова депресiя — постiйнi iстерики. Ми просто на межi! У нас двоє дiтей, син неповнолiтнiй. А банку байдуже — тисне: платiть, бо заберемо квартиру. Погрожують, що впродовж мiсяця приїдуть, вивезуть усе майно i продадуть квартиру, навiть не повiдомляючи про це нам. А це останнє, що у нас лишилося! З нами живе 65–рiчна мама. Вона сказала прямо: я накладу на себе руки — нап’юся таблеток! Чоловiк узагалi сказав: у цю квартиру я нiкого не пущу, куплю канiстру бензину... Нехай заходять — пiдпалю все!.. »

У Джемiлi та Володимира зараз чимало колег по нещастю — у розпачi перебуває не одна українська родина, яка придбала квартиру в борг чи брала «пiд неї» грошi. Iпотечнi кредити стали для багатьох головним болем — бiльшостi українцям на сплату боргу тепер просто не вистачає грошей.

Не вселяє впевненостi у завтрашньому днi й держава. Днями Мiнiстерство юстицiї поширило заяву про те, що банки мають право без рiшення суду вилучати майно, яке є пiд заставою в банках, якщо громадяни не можуть розраховуватися за кредитними зобов’язаннями. Щоправда, ця норма стосується лише iпотечних договорiв, укладених пiсля 14 сiчня 2009 року (коли кредити на квартири вже по сутi не видавали). Однак найбiльш вразливi боржники iнформацiю сприйняли по–своєму: тепер уже точно вiдбиратимуть квартири без суду й слiдства та викидатимуть на вулицю!
Виселяти нiхто не має права!

Досвiдченi юристи заспокоюють: канiстри з бензином вам не знадобляться — хiба що сталевi нерви й незламне бажання лишатися у своєму помешканнi. До того ж усе залежить вiд того, про яку нерухомiсть iдеться: помешкання, де проживає родина, чи квартира, куплена «про запас» або пiд офiс. Якщо для боржника придбане помешкання єдине, де живе цiлий табiр родичiв, то викинути на вулицю його власника нереально.

Закон «Про iпотеку» передбачає, що банк має право отримати у власнiсть i продати заставне житло за рiшенням суду або ж за виконавчим приписом нотарiуса (який практично завжди оскаржується у судi боржником). Обидва варiанти, запевняють фахiвцi, дуже складнi для виконання на практицi, й можуть тривати роками. До того ж Верховна Рада збирається ухвалити законопроект про мiнiмiзацiю наслiдкiв кризи, де одним iз пунктiв значиться мораторiй на виселення людей з iпотечних квартир у 2009—2010 роцi. «Усi розмови про вiдбирання квартир у боржникiв — пiар–хвиля, пiднята на замовлення банкiв, щоб полякати тих, хто має грошi, але не хоче з ними розлучатися, — переконує вiдомий юрист Тетяна Монтян. — Стягнути житло в нашiй державi неможливо з людини, якщо вона довго i вперто судиться.

А судова тяганина триватиме як мiнiмум два–три роки, а то i бiльше, i весь цей час боржник спокiйнiсiнько житиме собi в кредитнiй невиплаченiй квартирi. Шизофренiчна «в’ялотекучiсть» українського правосуддя завжди грає «за» боржникiв i «проти» банкiв. Це вам не США i не Європа, де боржник у судовому порядку вилiтає зi своєї невиплаченої хати практично негайно! Це — Україна, в якiй «швидке» рiшення можна отримати лише за величезну суму грошей, що робить нерентабельним масове застосування цього улюбленого способу щодо неплатоспроможних iпотечникiв. Тому якщо людина хоче тягнути час, вона звертається до суду. I це їй прекрасно вдасться — кiлька рокiв судової тяганини гарантовано. Не кажучи про вкрай ускладнену i заплутану процедуру виконання судових рiшень, пройти яку до кiнця дуже важко».

Кмiтливi українцi, на шиях яких повисли iпотечнi кредити, швидко втямили, як можна перестрахуватися: на кредитнi метри прописують малолiтнiх дiтей, переписують незаставлене майно на улюблену тещу чи свекруху — хай, мовляв, тепер спробують вiдiбрати. До того ж Житловий кодекс передбачає: якщо людину виселяють, то мають надати й альтернативне помешкання з житлового фонду. А цим нiхто не займатиметься. «Ситуацiя з масовим стягненням заставних квартир виглядає нереальною, — запевняє член наглядової ради Української нацiональної iпотечної асоцiацiї Антон Сергєєв. — Навiщо банкам цi квартири? У них завдання не обслуговувати помешкання десь у Житомирi, а заробляти грошi».

Вiдбирати заставне житло банкам насправдi невигiдно: ринкова вартiсть вистражданої квартири зараз часто значно нижча вiд суми, яку боржник має сплатити банку. «З чим у пiдсумку лишиться банк? З нелiквiдною квартирою, у яку важко буде навiть знайти орендаторiв? —запевняє Тетяна Монтян. — Банки тiльки обвалять ринок, якщо викинуть на нього таку купу iпотечних квартир. А ринок нерухомостi й так дихає на ладан — нiхто нiчого не купує i не продає».

Бiльше того, банкiрам не потрiбнi навiть добровiльно «зданi» квартири. I хоча на багатьох iнтернет–сайтах банкiв можна знайти списки вилученого майна й виставленого на продаж, забирають нерухомiсть фiнансисти неохоче, лише у крайньому разi. «Я думав добровiльно вiддати банку свою квартиру i вiдмовитися вiд кредиту на неї, — розповiдає киянин Iван, — виявляється, не все так просто. По–перше, продаж такої квартири «з минулим» — дуже тривала процедура, яка може затягнутися надовго. До того ж квартира, яка у серпнi коштувала, 160 тисяч доларiв (а банком була оцiнена в 190) зараз коштуватиме близько 90 тисяч доларiв. Лишається, рахуйте, ще 70 тисяч доларiв мого боргу. Тепер я маю надати додаткову заставу пiд цю суму й виплачувати цей «висяк» до пенсiї».
Банки влаштовує навiть «бартер»

Переважна бiльшiсть українцiв, для яких настали скрутнi часи, добре розумiють: якою б складною не була ситуацiя, виплачувати кредит таки доведеться. До того ж на невиплачене житло буде накладений арешт, а вiдтак жодних манiпуляцiй з метрами зробити не вдасться — фактично вони й не належать вам. «Зараз боржники борються до останнього, адже втрачати iпотеку неприємно: у неї дуже багато вкладено — хоча б той же першочерговий внесок, який становить вiд 30 тисяч доларiв, — зауважує Iрина Бутко, заступник директора з комерцiйних питань компанiї «Європейська агенцiя з повернення боргiв», — тому боржники шукають варiанти — зараз у банках назбиралися сотнi заяв вiд людей, якi потрапили в скрутне становище, з проханням пiти на поступки».

I банки пропонують варiанти виходу. «З кожним клiєнтом ми працюємо iндивiдуально, вивчаємо складнiсть його ситуацiї, кредитну iсторiю i пропонуємо варiанти», — розповiдає Богдан Курило, працiвник кредитного вiддiлу одного з провiдних банкiв. Найпопулярнiша пропозицiя — реструктурування боргу: це коли для старого кредиту змiнюються умови погашення. Практично всi банки пропонують збiднiлим клiєнтам кредитнi канiкули на пiвроку: вiдстрочка, пiд час якої можна не платити «тiло» кредиту, а лише вiдсотки. Але за неї доведеться все одно заплатити — пiсля закiнчення канiкул вiдсоткова ставка пiдвищиться. Пропонують боржникам перейти зi стандартної на ануiтетну систему (щомiсячнi рiвнi платежi).

Ще один варiант — переоформити кредит на довший строк, що дозволить зменшити щомiсячнi виплати, або ж перейти з валютного кредиту на гривневий (це вже бiльше для пiд страховки — на випадок подальшого падiння гривнi). Пропонують також рефiнансування — узяти новий кредит на iнших умовах для погашення старого. «Ми можемо пiти на поступки клiєнтам, якi платили кредит з переплатою, i дозволити не гасити його мiсяць–другий, але не бiльше», — пояснює Богдан Курило.

Вiтають зараз банки i «бартерну» систему: коли депозит якогось з клiєнтiв зараховується як погашення кредиту боржника. Банк «Надра», наприклад, уже з 23 лютого розпочинає нову схему роботи з клiєнтами: вкладники зможуть обмiняти свої депозити на квартири, а боржники — погасити валютнi iпотечнi кредити на пiльгових умовах. Переглянули банки i своє ставлення до злiсних неплатникiв, «вiдсунувши» останнiй термiн сплати кредиту, коли боржник виходить на повну прострочку.
В Українi зросла кiлькiсть суїцидiв через фiнансовi негаразди

Однак будьмо реалiстами: банки — далеко не благодiйнi органiзацiї. I нiколи не пiдуть на невигiднi для себе умови. «Так, вони пропонують якiсь варiанти для тих, хто не може платити кредит. Але навiть за перехiд на iншу систему погашення вимагають додатковi грошi. I на цьому намагаються заробити!» — обурюється Iван. Банки пiдвищують вiдсотковi ставки, вимагають додаткову заставу i навiть забороняють своїм боржникам виїжджати за межi держави.

У тому, що банкiрiв не надто цiкавлять нашi проблеми, i вони не збираються роздiлити з боржниками їх втрати вiд кризи, свiдчать i офiцiйнi данi. За даними НБУ, сумарний прибуток українських банкiв за результатами сiчня 2009 року становив 2 мiльярди 500 мiльйонiв гривень. А це майже удвiчi бiльше, нiж у сiчнi минулого року. А за даними газети «Комерсант–Україна», тiльки у четвертому кварталi на тлi кризи банки на пiдвищеннi вiдсоткових ставок i комiсiй заробили стiльки ж, скiльки загалом за першi три квартали.

Банки не забудуть про вашi борги, не сумнiвайтеся! Бiльшiсть iз них звертається до колекторських компанiй, якi добре знаються на «вибиваннi» боргiв. «Колекторський бiзнес — це частка фiнансової дiяльностi. Колектор має право дiяти в межах Конституцiї, Цивiльного кодексу. I є законнi пiдстави з боку банку — передавати третiм особам роботу з боржниками, — пояснює Iрина Бутко. — Ми можемо допомогти банку розiбратися з неплатником кредиту, з’ясувати ситуацiю, проконсультувати боржника. Тому що у випадку, коли йдеться про добропорядного позичальника, який потрапив у скруту, — це одна ситуацiя, нiхто на нього тиснути не буде. Iнша справа — вiдвертi шахраї.

А в нас статистика, на жаль, доводить, що 10—15 вiдсоткiв позичальникiв — це аферисти. Коли йдеться про звичайну людину, яка не може сплатити кредит, наше завдання — з’ясувати, у чому проблема, привести «за ручку» в банк, аби той з ним домовився. I в разi, коли нам передають справи на обслуговування, ми у будь–якому разi маємо три шляхи вирiшення: перший — це спiлкування по телефону, установка контакту; другий — iндивiдуальне спiлкування (коли спецiалiсти приїжджають i проводять бесiду з боржником безпосередньо). I третiй — юридичне супроводження справи. Тому колектору немає сенсу «пхати пальцi боржника у дверi», бо справа у будь–якому разi дiйде до суду».

Професiйний колектор, кажуть експерти, нiколи собi не дозволяє погрожувати боржниковi, ображати його чи шантажувати. Однак бiльшiсть колекторських компанiй, якi зараз множаться, як гриби пiсля дощу, не гребують жодними методами. А мiж iншим, за словами мiнiстра юстицiї України Миколи Онiщука, дiяльнiсть колекторських фiрм взагалi перебуває поза законом. Адже сьогоднi немає законодавства, яке регулювало б дiяльнiсть таких фiрм та передбачало процедуру лiцензування.

Про те, як працюють цi «хлопцi–колектори», дуже добре знає киянка Наталя, яка вiднедавна iгнорує свiй iпотечний кредит: «Менi телефонують о 6–й годинi ранку i запитують, чому я не сплачую кредит, приходять i спiлкуються з сусiдами, розповiдаючи, яка я нехороша людина. Дають зрозумiти, що знають про мене все: в яку школу ходить дитина, де стоїть моя машина. Дзвонять на роботу. I цей тиск не припиняється!»

Такi методи дуже часто мають i незворотнi наслiдки. За даними МВС України, за останнi два мiсяцi кiлькiсть самогубств, пов’язана з фiнансовими проблемами, зросла на 50 вiдсоткiв. Не останню роль у цьому вiдiграли й банкiвськi кредити та методи їх вибивання. Як доказ тому — порушенi три тисячi кримiнальних справ проти банкiвських спiвробiтникiв та колекторських органiзацiй.
Кредити й надалi не платитимуть

Протидiєю банкiвському тиску стали так званi «антиколектори» — юридичнi та фiнансовi органiзацiї, якi допомагають боржникам «розрулити» ситуацiю, мiнiмiзувати штрафи, нарахованi за несплату кредитiв, консультують про права й вiдповiдальнiсть. I навiть надають охороннi послуги. Вони презентують себе як захисникiв iнтересiв позичальникiв i просто допомагають правильно спiлкуватися з банками. Щоправда, беруть вони за свої послуги чималi грошi. I чим далi, тим популярнiшими стають такi органiзацiї. Водночас в Українi дiють i «антиколектори» на громадських засадах. Скажiмо, вiдомий рух «Антибанк» щодня отримує до сотнi звернень по допомогу. I вочевидь вона є дiєвою, адже нещодавно керiвнику «Антибанку» Вiктору Коновалову невiдомi спалили авто.

Тим часом, експерти не тiшать прогнозами: кредити вiддаватимуть з часом ще гiрше. «Ситуацiя на ринку iпотечного кредитування набуває ознак критичностi i упродовж цього року буде погiршуватися, — каже Антон Сергєєв. — Ми цiлком можемо мати досить високий вiдсоток проблемних кредитiв, що зумовлено погiршенням макроекономiчної ситуацiї в Українi. До того ж iснують дуже великi курсовi ризики, адже 85 вiдсоткiв кредитiв на iпотечному ринку, як вiдомо, видавали в iноземнiй валютi. I ситуацiя в лютому кардинально вiдрiзнятиметься вiд тiєї, яку ми матимемо на серпень–вересень. Динамiка буде надзвичайно негативною». Вiдтак i банки, i боржники кивають на державу — без її рiшучих законодавчих заходiв iз критичної ситуацiї не вийти.

ДО РЕЧI

Колекторськими компанiями займуться «органи»

Президент України Вiктор Ющенко звернувся до правоохоронних органiв щодо незаконної дiяльностi так званих колекторських компанiй, якi займаються поверненням проблемних кредитiв. Про це на брифiнгу повiдомила прес–секретар Президента Iрина Ванникова. Вiктор Ющенко занепокоєний також тим, що банки передають колекторським компанiям iнформацiю про позичальникiв, у тому числi приватного характеру, розголошення якої може завдати шкоди правам та законним iнтересам громадян України.

Глава держави звернувся з листами до Генерального прокурора України Олександра Медведька, мiнiстра юстицiї Миколи Онiщука, мiнiстра внутрiшнiх справ Юрiя Луценка, в. о. голови НБУ Анатолiя Шаповалова з проханням вжити заходiв щодо дотримання колекторськими компанiями вимог законодавства i впорядкувати їхню дiяльнiсть.

Поделись новостью с другом:

Так же в рубрике Кредитование. Ипотека:

На DOM.RIA ищут:

Интересные новости

вчера 17:17 14
Розыгрыш сертификата на 50 000 грн
вчера 16:59 13
Жилой комплекс «Приморские сады» будет самым спортивным в городе
наверх