Програма доступного житла: вiз попереду коня

  • Дата публикации: 2010-04-15 09:25
  • Просмотров: 359

Цьогорiчна схема передбачає видiлення державою громадянам, якi потребують полiпшення житлових умов, перших 30% внеску вiд вартостi житла, передає iBud.ua. Решту покупець повинен буде сплатити сам, причому пiльгове iпотечне кредитування банками поки що не передбачене.

Поделись новостью с другом:
Програма доступного житла: вiз попереду коня

Будiвельний ринок у 2010 роцi має шанс отримати чергову порцiю державної грошової пiдтримки.

Рятувати недобудоване житло нове керiвництво Мiнрегiонбуду збирається за старим сценарiєм - за програмою зведення доступного житла, яку 2009 року затвердив Кабмiн Юлiї Тимошенко.

Втiм, програма навряд чи буде виконана. Новим обличчям у вiдомствi є лише його глава Володимир Яцуба, тодi як майже всi пiдлеглi його попередника залишилися у своїх крiслах. До того ж, деякi представники сьогоднiшньої команди Мiнрегiонбуду були авторами недавнiх планiв iз рятування будiвельної галузi.

Кожна третя гривня - на "вiдкати"

Схема допомоги у 2009 роцi передбачала видiлення коштiв Державною iпотечною установою фiзичним особам, якi стояли у черзi на отримання житла. У разi сплати людиною 25% вартостi житла, держава надавала їй пiльговий кредит на решту суми пiд 14,6% рiчних у гривнi термiном на 30 рокiв.

Кошти черговикiв мали право залучати тiльки тi будiвельнi компанiї, об`єкти яких були готовi на 70%. Крiм того, забудовники повиннi були погодитися продавати державi квадратний метр за цiною 2,5-4,2 тисячi гривень. Широкий спред пояснюється рiзним рiвнем розвитку регiонiв.

Таким чином, до проекту вдалося залучити 184 компанiї, якi ще й вибороли це право на аукцiонах. За iнформацiєю Мiнрегiонбуду, було укладено угоди на придбання 5,5 тисячi квартир, якi коштували державi 1,5 мiльярда гривень.

При цьому, за словами заступника голови вiдомства Дмитра Iсаєнка, уряд видiлив на 500 мiльйонiв гривень бiльше, але охочих не виявилося. "Ми купили житла рiвно стiльки, скiльки було пропозицiй. Держава при цьому заощадила, бо пiд час кризи придбала дешевi квартири", - наголосив чиновник.

Додатково держбюджетом також було профiнансовано полiпшення житлових умов для працiвникiв Мiнiстерства оборони та МВС. В цiлому, стверджує Iсаєнко, держава 2009 року "влила" у будiвництво близько 2,5-2,7 мiльярда гривень.

Президент Союзу фахiвцiв з нерухомостi України Олександр Рубанов пропонує вiд вказаної суми вiдняти щонайменше 30%. На його думку, цi грошi потрапили у кишенi чиновникiв через стандартну для вiтчизняного будiвництва схему "вiдкатiв".

Навiть не враховуючи корупцiйний чинник, досягнути основної цiлi антикризової програми i вивести будiвництво з пригнiченого стану не вдалося, кажуть експерти.

"Це дуже невелика сума для галузi. До кризи тiльки у Києвi щорiчно вводилося в експлуатацiю 1,2-1,3 мiльйона квадратних метрiв житла, оцiночна собiвартiсть будiвництва якого могла становити понад 1 мiльярд доларiв", - зазначив аналiтик iнвестицiйної компанiї Concorde Capital Андрiй Гостик.

Скептично оцiнив державне субсидiювання i керiвник СФНУ. "Як мертвому кадило ця допомога. Для гарного пiару такi заходи пiдходять, а от реальної пiдтримки галузь не отримала", - пiдкреслив Рубанов.

Незадоволеними залишилися i деякi забудовники, якi не зумiли скористатися урядовими пiльгами. Наприклад, днiпропетровська компанiя АТЗТ "НВО "Созидатель" не потрапила до списку щасливчикiв 2009 року через "дискримiнацiйнi", на думку її керiвника, умови вiдбору.

"З незрозумiлої причини до тендера були допущенi тiльки забудовники, якi використовують для залучення iнвестицiй фонди фiнансування будiвництва - ФФБ, а компанiї, що випустили цiльовi облiгацiї, залишилися за бортом", - заявив генеральний директор будiвельної компанiї Леонiд Турчин.

Вiн упевнений, що такi разовi грошовi вливання допомогли тiльки тим компанiям, якi вирiшили продати свiй бiзнес i пiти з ринку, виконавши зобов`язання перед iнвесторами. Мовляв, це краплина в морi для галузi в цiлому.

Iсаєнко з цим не згоден. Вiн запевняє, що 2009 року завдяки фiнансовим "iн`єкцiям" уряду було введено близько 1,5 мiльйона квадратних метрiв житла. "Якщо врахувати, що в країнi було побудовано 6,5 мiльйона квадратних метрiв, це не так вже й мало", - зауважив заступник мiнiстра.

Проте, вiн навiв цифри за кризовий рiк. За даними Держкомстату, обсяг введеного в експлуатацiю житла за 2009 рiк становив лише 60% вiд результату 2008 року.

У звiтi комiтету також зазначено, що за рахунок бюджетних коштiв 2009 року було побудовано 108 тисяч квадратних метрiв житла. При цьому держава викупила для пiльговикiв близько 400 тисяч квадратних метрiв.

Iнвестори, готуйте заощадження

Сьогоднi Мiнрегiонбуд готує нову рятiвну програму для будiвельної галузi, що розрахована на 2010-2017 роки.

Цьогорiчна схема передбачає видiлення державою громадянам, якi потребують полiпшення житлових умов, перших 30% внеску вiд вартостi житла. Решту покупець повинен буде сплатити сам, причому пiльгове iпотечне кредитування банками поки що не передбачене.

Вартiсть житла у 2010 роцi, кажуть в мiнiстерствi, не перевищить 4,5 тисячi гривень за квадратний метр у регiонах та 5,9 тисячi гривень у Києвi.

До програми планується залучити житловi будинки i комплекси, якi будуються за державної пiдтримки, в тому числi об`єкти з готовнiстю 70%. Механiзм вiдбору знову розроблятиме уряд.

"В цiлому, добудова будинкiв з готовнiстю 70% може коштувати трохи бiльше 4 мiльярдiв гривень", - пiдрахував Володимир Яцуба. Близько 8 мiльярдiв гривень, за його словами, потребують недобудови з готовнiстю 50%.

Для реалiзацiї програми Мiнфiн попередньо планує закласти у держбюджетi 2010 року 1,8 мiльярда гривень. За словами Iсаєнка, точний обсяг фiнансування буде вiдомий пiсля завершення пiдготовки проекту фiнплану.

Прогнознi обсяги i джерела фiнансування програми доступного житла на 2010-2017 роки, мiльярди гривень.

Цiєї суми замало для досягнення цiлей програми, передає iBud.ua. Бiльше чиновники очiкують залучити вiд iнвесторiв.

"Сьогоднi у населення "на руках" 150 мiльярдiв гривень i 48 мiльярдiв доларiв, якi при створеннi належних умов та ощаднiй цiновiй полiтицi на ринку житла можуть бути iнвестованi громадянами саме у житло", - пiдкреслив Яцуба.

Здешевити житло у наступнi роки автори програми планують за рахунок надання мiсцевою владою безоплатних дiлянок, забезпечених iнженерно-транспортною i соцiальною iнфраструктурою та звiльнення будiвельних компанiй вiд вiдрахувань.

Будiвельникiв це питання турбує найбiльше. За словами заступника генерального директора девелоперської компанiї ТММ Олексiя Говоруна, витрати за перелiченими у програмi джерелами економiї складають близько 30%.

У той же час, для днiпропетровського "Созидателя" сума витрат на такi заходи сягає 40%. "Для реалiзацiї задуманого необхiднi час, багато грошей i дуже велике бажання на мiсцях зрушити проект з мiсця", - висловив свої сумнiви Турчин.

Керiвник будiвельної компанiї "XXI столiття" Лев Парцхаладзе найбiльшим недолiком iнiцiативи Мiнрегiонбуду вважає брак коштiв. "Держава має погашати 30% вартостi житла, а грошей у бюджетi на це нема", - нагадує вiн.

Експерти не менш скептичнi. "Уряд знову ставить вiз попереду коня. Навряд чи мiсцева влада легко вiдмовиться вiд таких доходiв. Можливо, це доцiльно тiльки у депресивних областях, де невисокi темпи будiвництва", - зауважив Рубанов.

Отже, очiкувати швидкого вирiшення питання не доводиться. За оцiнкою члена Ради пiдприємцiв при Кабмiнi В`ячеслава Кредiсова, для забезпечення житлом усiх 300 тисяч українських черговикiв потрiбно 200 мiльярдiв гривень.

"Таких грошей держава у найближчi роки точно не знайде. Видiленi 2009 року кошти - i це за щастя", - зазначив вiн.

Материал от:
наверх
Листайте влево
для просмотра следующей новости